Психологічна допомога для наркоманів
У наш час буквально на кожному кроці можна зустріти рекламу якогось чергового реабілітаційного центру. І практично в кожному з цих оголошень ми бачимо - «психологічна допомога алкоголікам і наркоманам». І обіцянку надати таку допомогу видається цілком обґрунтованим і вельми логічним, адже навіть не фахівцеві, очевидно, що проблема залежного носить переважно психологічний характер.
Але часом ознайомившись, наприклад, з сайтом реабілітаційного центру, або поспілкувавшись з його представниками особисто, складається враження, що навіть ці самі фахівці не до кінця розуміють, у чому, власне, ця психологічна допомога для наркозалежних повинна полягати. Питання і справді нетривіальне, і для того, щоб в даній темі розібратися, необхідно, спершу, зрозуміти внутрішній світ залежної людини. Як же, все-таки вона мислить і що насправді їм рухає.
Хочу відразу внести ясність. Ця стаття пишеться не з метою когось образити, я поставив перед собою завдання, за допомогою злегка перебільшених прикладів, викласти своє розуміння проблематики сучасної реабілітації від різного роду залежностей.
Парадигма - система поглядів на життя, простіше кажучи, світогляд, що формується в процесі життєдіяльності. Життєвий досвід кодується і записується в пам'ять у вигляді слів. Тобто, ми даємо якісь імена тих подій, які з нами відбуваються, і запам'ятовуємо ці імена. Далі, з плином часу, самі події, у всій повноті сприйняття, забуваються та у свідомої пам'яті залишаються тільки ті імена, якими мозок закодував інформацію.
Внаслідок цього, людина вважає, що ці слова і є те, що з ним було, а це не зовсім так. Таким чином, формується набір концептів, з яких і складається парадигма. Щоб краще зрозуміти, що таке концепт, наведу такий приклад.
Ось слово «любов» ніби всім зрозуміло, але кожний має на увазі під цим поняттям, яку то свою «любов». Для когось це ніжність, турбота і ласка; для когось це подарунки й секс; а для когось це ревнощі та тотальний контроль. А все тому, що одне й те саме явище, різні люди можуть схарактеризувати абсолютно різними словами, в залежності від суб'єктивного емоційного забарвлення. Наприклад: мати каже дитині, щоб вона не їла солодкого перед обідом - щоб не перебивати апетит. Для матері це, безумовно, прояв любові й турботи, а ось для дитини - «мама не дала цукерку, значить вона погана, і мене не любить».
Психологічна допомога для алкоголіків і наркозалежних
Так ось, наркоман має специфічний життєвий досвід, через те, що в його житті є речовина, яка швидко і гарантовано приносить концентроване задоволення. У зв'язку з цим, коли залежний «під кайфом», він схильний позитивно фарбувати навіть, об'єктивно негативні події.
У свідомості такої особистості створюється система кривих дзеркал. У цій системі свобода це вседозволеність, любов це тваринна жага під наркотиками, а щастя - коли багато речовин, і не важливо, що навколо. До того ж все це підживлюється, чиїми то нав'язаними, деструктивними переконаннями, які затуманеним мозком просто не оцінюються критично.
В результаті, на виході, ми маємо особистість, глибоко впевнену в тому, що наркоманом бути круто, що красти з дому - нормально, що всі йому щось повинні, а головна цінність в житті - наявність наркотиків. Все це цементується власними неадекватними висновками, що виникають як захисна реакція психіки, від усвідомлення власної неспроможності, при зіткненні з реальністю.
Природно, особистість занадто складна і багатогранна, щоб звести все до одного, єдиного узагальнення. Але за великим рахунком все приблизно так, як я описав.
У подібному випадку психологічна допомога алкоголіку і наркоману, буде полягати, перш за все, в тому, щоб допомогти хворому назвати речі своїми іменами, відкрити очі на світ, дати побачити, що те, що він вважав білим, насправді чорне. Процес це не швидкий, і проходити повинен, в ідеалі, в умовах реабілітаційного центру.
У процесі роботи з психологом, групової психотерапії, прописи письмових мотиваційних завдань, клієнт, по-перше, усвідомлює реальну першопричину початку систематичного прийому наркотиків, адже чому то ж же він вживав. А по-друге - протверезілий мозок, за допомогою ззовні, поступово сформує парадигму, максимально наближену, до об'єктивної картини світу.
Внаслідок такого ось зсуву парадигми, як правило, виникає когнітивний дисонанс - неузгодженість досвіду, людина зрозуміє, що все життя називала щастям і вищим благом, по суті, наркотичне рабство.
Відповідно до теорії когнітивного дисонансу, Леона Фестінгера, відповідною реакцією психіки в ситуації, що склалася, буде фрустрація, простіше кажучи - невідповідність очікувань і дійсності. Функція фрустрації - спонукати людину до дій спрямованих на досягнення консонансу, тобто гармонії зовнішнього і внутрішнього.
Існує лише два способи досягнення, цього самого, консонансу. Перший - той, яким залежний користувався все своє життя, - підігнати дійсність під свої уявлення, створити чергову ілюзію.
Але є другий спосіб, конструктивний: підкоригувати свої уявлення про життя і про себе, не чекати що весь світ зміниться, не шукати проблему в інших. Завдання фахівця направити клієнта іншим шляхом. Допомогти зрозуміти, що він вживав не тому, що світ якийсь не такий, а тому, що він був до цього світу не адаптований, був слабкий, при першій же проблемі вдавався до найпростішого рішення - до прийому наркотиків або алкоголю. Психолог, під час проходження реабілітаційної програми, покликаний спрямувати розвиток клієнта в напрямку придбання високо адаптивних особистісних характеристик і навичок. Тільки так можливо стати успішним, таким, соціально адаптованим «дорослого світу».
Порівняння залежних з дітьми, наведене на початку статті, було не випадковим, я вірю, що наркоман це не вирок, просто з якихось причин в житті такого члена суспільства, не було обставин, які допомогли б йому подорослішати в емоційному, і психосоціальному плані. Але ніколи не пізно все змінити. Особисто я вважаю, що немає безнадійних наркоманів, всі ці шаблони та обмеження, живуть в нашому мисленні, межі якого, люди, знову ж таки, часто приймають за кордонами того, що їх оточує.
Я описав лише один з методів психологічної роботи з залежним, насправді ж, в реабілітаційному центрі «Стимул», підхід до кожного клієнта підбирається індивідуально, з огляду на всі фактори від особливостей характеру, до конкретної речовини яку вживав клієнт.