Чому людина стає наркоманом чи алкоголіком?

У сучасному світі небувалих масштабів досяг рівень наркотизації суспільства. Можливо, ви бачите, наркоманів і алкоголіків лише близько аптек і чаркових. Але запевняю вас - в якому б колі ви не оберталися, серед ваших знайомих, швидше за все, є люди з наркотичною або алкогольною залежністю, просто це не так очевидно, як може здатися. Річ у тому що, на ранніх етапах залежність може протікати непомітно для оточуючих. Тобто людина може пару років вживати наркотики або зловживати алкоголем, і при цьому залишатися соціально активним членом суспільства.

Так чому людина стає наркоманом чи алкоголіком? Не дивлячись ні на які соціальні успіхи особистості, сценарій розвитку цієї недуги практично завжди однаковий, рано чи пізно залежний втрачає контроль над вживанням. Починається некерованість, сварки з рідними, звільнення з роботи, борги, кредити, проблеми з законом, і все це в ім'я продовження вживання улюбленої речовини. Далі залежна людина опиняється під аптеками та наливайками, а там не за горами кладовище, лікарня, в'язниця. Адже ніхто не народжується вже наркоманом на кублі, до цього приходять.

Так що ж змушує нормальну людину стати на шлях саморуйнування і неминучого забуття? Якщо міркувати по філософськи, то штовхає його на це бажання бути щасливим, як би безглуздо це і не звучало. На жаль, у людей, що не знайшли собі місце в цьому світі, нереалізоване вроджене прагнення до щастя, набуває збочені форми. Поступово воно трансформується в патологічний потяг до постійного отримання задоволення.

Як не стати наркоманом чи алкоголіком?

Спробуємо підійти з іншого боку до теми про те, як не стати наркоманом чи алкоголіком? Є одна мудра східна притча, в якій алегорично йдеться про самореалізацію. Один шляхетний чоловік, який прожив гідне життя, лежачи на смертному одрі, закликав до себе трьох своїх синів. «Моє земне життя підійшло до кінця, і я покликав вас, щоб розділити між вами все, що я нажив, а це 17 верблюдів» - з жалем мовив старий. Він роздавав спадщину між синами по старшинству: старшому синові він залишив 1/2, середнього - 1/3, а молодшому - 1/9 верблюдів. Після чого помер і був такий. Після того як брати вшанували пам'ять батька, вони взялися ділити спадщину. Але от не задача, раптово з'ясувалося, що 17 не ділиться ні на 2, ні на 3, ні навіть на 9. Як не крути, а волю батька не виходить виконати, не вдаючись до розрізання або продажу верблюдів. Йшов час, а брати все не могли прийти до єдиної думки, як же правильно вчинити. Одного разу, під час чергової суперечки, повз проїжджав на красивому верблюді поважний мудрець. Він зупинився, щоб дізнатися, в чому суть розбрату. Трохи поміркувавши, мудрець вирішив допомогти юнакам вирішити їх дилему. Старець сліз зі свого верблюда і подарував його братам, таким чином, у них тепер стало 18 верблюдів на трьох. Після це старший син забрав свою частку спадщини 1/2 = 9, середній забрав 1/3 = 6, а молодший - 1/9 = 2 верблюди. Але найцікавіше сталося потім, коли кожен забрав свою частку, виявилося що 9 + 6 + 2 = 17, рівно стільки тварин і заповідав вмираючий батько. Залишився лише один верблюд, той самий на якому приїхав мудрець. Задоволений старець піднявся на свій корабель пустелі та пішов в захід. Мораль цієї притчі полягає в тому, що кожна людина повинна знайти свого «вісімнадцятого верблюда». І тільки тоді людина знайде щастя і душевний спокій.

Всі необхідні ресурси є у нас спочатку, необхідно в процесі життя набути мудрості, для того, щоб їх правильно реалізувати. Для багатьох залежних таким ось «вісімнадцятим верблюдом» стає рішення кинути наркотики або алкоголь і подальше проходження реабілітації. Коли людина здобуває перемогу над наркоманією чи алкоголізмом, вона, по суті, перемагає саму себе, темну частину своєї особистості.

В аналітичній психології К. Г. Юнг називає цей процес інтеграція тіні, тобто підпорядкування свого свідомого волі внутрішнього демона. Тільки після цього залежна людина досягає цілісності особистості, без якої неможливо прийти до мудрості та до свого покликання. Простіше кажучи, щаслива людина - та, хто повною мірою розкрила і реалізувала свій потенціал, такій людині немає чого вживати наркотики або алкоголь.

Особисто для мене «вісімнадцятим верблюдом» став центр реабілітації «Стимул». Я не кажу що це єдиний шлях, кому то допомагає віра, кому то сім'я. Здебільшого це вдалий збіг, а ось реабілітаційний центр - це інший випадок, тут все підігнано під психологічну допомогу специфічного контингенту. Якщо ви або ваш близька людина зіткнулася з проблемою залежності, звертайтеся в реабілітаційний центр «Стимул», де вам нададуть комплексну кваліфіковану допомогу.