Чому лікування від наркоманії не приносить позитивного результату
У своїй роботі ми співробітники та спеціалісти реабілітаційного центру “Стимул”, завжди повідомляємо як самим нашим клієнтам, так і їхнім рідним про методику лікування, яку використовуємо у своїй роботі. Ми досконало володіємо методами психологічної корекції та когнітивно-поведінкової терапії залежної поведінки.
Не менше значення варто надавати тим факторам, які можуть заважати. Досить часто ми торкаємося питання – чому лікування від наркоманії не приносить позитивного результату? Існують досить потужні бар'єри і перепони, якщо не надавати їм значення, то дуже складно досягти результату.
Далі ми наведемо список найпоширеніших ситуацій та “неправильних” позицій, які або взагалі не призведуть до одужання, або суттєво уповільнять його:
- ⚡ Низька мотивація
- ⚡ Співзалежність рідних та близьких
- ⚡ Низька відповідальність хворого своє життя
- ⚡ Гіперопіка
Тут діє кілька помилок, що з терапією залежного поведінки. Рідні часто вважають, що поки людина не дозріє сама і не прийнята “рішення одужувати”, її немає сенсу лікувати. Факт полягає в тому, що залежні люди дуже рідко самостійно звертаються за допомогою. Насамперед це пов’язано з тим, що залежні не хочуть визнавати та приймати той факт, що вони є алкоголіками чи наркоманами.
Саме рідні можуть допомогти хворому сформувати мотивацію до зміни свого життя. Це є основою для позитивного результату лікування наркозалежності та алкоголізму. Через діалог людина зрозуміє, що їй настав час змінюватися, що процес лікування вимагає як часу, так і сил. Рідним і близьким залежної людини варто побудувати адекватний і дорослий діалог з ним, маніпуляції, обман і погрози тільки створять помилкову мотивацію на вихід з реабілітаційної програми.
Фактично всі близькі люди, які так чи інакше контактують із залежною людиною, набувають специфічного патологічного стану – співзалежності. А саме це виражається в сильному акценті та поглиненості життям залежної людини, емоційною та соціальною залежністю від неї.
Найчастіше рідні просто шкодують залежного, реагуючи на те, що йому некомфортно перебувати у реабілітаційній програмі. Своєю жалістю та зайвою підтримкою вони створюють у хворого негативну мотивацію та бажання “поїхати додому”. Найчастіше це призводить до рецидиву захворювання – зриву.
Досить часто життя людини, яка страждає різними залежностями, побудована на тому, що її рідні та близькі створюють різні рамки та правила, “туди не ходи”, “з тією компанією не зустрічайся” і т. д. Тим самим рідні позбавляють людину самостійного вибору та прийняття відповідальності за власний вибір.
Саме така позиція часто створює ілюзію того, що «у мене все гаразд», «один раз мені не завадить» і т. д. На практиці все це закінчується важким зривом, запоєм чи передозуванням.
Ця "неправильна і нездорова" позиція так само пов'язані з рідними залежної людини. Вона чимось схожа на попередній варіант, але відрізняється тим, що рідні прагнуть збільшити свою присутність та участь у житті людини через різні маніпулятивні схеми: повсюдний контроль, задобрення подарунками та послугами та надмірні емоційні переживання з боку рідних.
Все це призводить лише до того, що залежний і сам ставати схильний до різних маніпуляцій своїми рідними і всіляко чинить тиск на них.
Співробітники та фахівці реабілітаційного центру “Стимул” мають всі необхідні знання та навички, необхідні для грамотного консультування та роботи із залежними клієнтами. Окрім щоденної психологічної корекції безпосередньо самих клієнтів, що проходить реабілітаційну програму, особливу увагу ми приділяємо позиції родичів. Ми обов'язково дамо всі потрібні рекомендації та досягнемо результату!